Без Ельянова та сестер Музичук, але з Іванчуком і Осьмаком.
Блогер Sport.ua Олексій Рижков повідомляє про організацію найбільшого міжнародного шахового форуму.
У Будапешті стартує Всесвітня шахова олімпіада. Чоловіки (зараз прийнято казати "відкрита секція") визначать найсильнішу збірну в 45-й раз, жінки - втридцяте. Українські збірні є вельми титулованими. Зокрема, й чоловіки, й жінки по два рази здіймалися на вищу сходинку олімпійського шахового п'єдесталу, крім того, українські чоловіки двічі ставали срібними й тричі бронзовими призерами, в наших жінок "срібло" та "бронза" розподілилися в рівній пропорції: по три відповідні медалі в доробку. Чи є в укрвїнських команд шанси на медалі цьогоріч?
Відмова чоловічої збірної України, що на той момент була чинними чемпіонами континенту, від участі в чемпіонаті Європи-2023 у Чорногорії стала несподіваною подією. Розглянемо причини, які вплинули на це рішення. У офіційному зверненні Федерації шахів України зазначалося, що міжнародний графік змагань на 2023 рік виявився таким, що для більшості провідних українських шахістів участь у ряді великих міжнародних турнірів, що відбудуться підряд у жовтні та листопаді, стане надто важким навантаженням, що ускладнить підготовку до європейського чемпіонату.
Частина кандидатів нашої провідної команди є військовослужбовцями Збройних сил України, які сміливо захищають нашу свободу на передовій. Ми з великою повагою та радістю очікуємо їх повернення після нашої перемоги.
Існують об'єктивні фактори, які стосуються стану здоров'я або особистих намірів.
Усі погодилися, що не зовсім оптимальний склад команди може стати перешкодою на шляху до досягнення найвищої мети, яка завжди стоїть перед національною збірною України.
Замість цього було ухвалено рішення про термінову підготовку до Всесвітньої олімпіади, яка відбудеться в Угорщині наступного року. Це найбільш значуще змагання у світі шахів, і наша команда має намір виступити в найсильнішому складі, щоб спортсмени були в найкращій фізичній формі для цього заходу.
Ще один ключовий аспект тогочасного повідомлення полягає в тому, що на чолі нашої збірної став видатний український шахіст і тренер Олександр Білявський. Відтоді в структурі нашої федерації відбулися зміни, і тепер її очолює Олександр Камишин — людина з вагомим досвідом у бізнесі та державному управлінні. У його програмі можна було помітити кілька цікавих ініціатив, зокрема "відновлення лідерства України в професійних шахах на міжнародній арені" та "повернення в Україну провідних шахістів, які були змушені залишити країну через російську агресію". Також важливим є питання "відстоювання позицій в ФІДЕ щодо дискваліфікації російської федерації та усунення громадян Росії від управлінських посад у ФІДЕ". Водночас, в українських шахових колах панують тривожні очікування від конгресу ФІДЕ, який відбудеться під час Олімпіади. Нещодавно голова Федерації шахів Киргизстану, Бабур Толбаєв, виступив з пропозицією дозволити росіянам і білорусам повернутися до змагань. І саме цей діяч став кандидатом на посаду голови комісії етики ФІДЕ. Зрозуміти логіку такого рішення неважко, але примиритися з таким цинізмом вкрай складно.
Повернемося до самої гри. Склад нашої чоловічої команди виглядає вражаюче. Василь Іванчук і Руслан Пономарьов двічі здобували перемогу на Всесвітній шаховій олімпіаді у складі української збірної, тоді як Андрій Волокітін раз став чемпіоном у такому ж змаганні з нашою національною командою. Антон Коробов і Володимир Онищук у 2021 році також принесли Україні титул континентальних чемпіонів. Отже, наші шахісти мають величезний (і часто успішний!) досвід участі в найвідоміших командних турнірах. На жаль, у складі команди відсутній лідер українського рейтингу Павло Ельянов.
Яка ж нині форма наших шахістів? Безумовно, те, що українські шахи не можуть похвалитися "семисотниками", і як наслідок, наша команда займає лише 15-те місце за середнім рейтингом, не викликає особливого задоволення. Проте, аналізуючи літні партії наших гравців на різних турнірах, я не раз відзначав собі у думках їх вдалі стратегічні ідеї та оригінальні рішення на шахівниці.
Андрій Волокітін, виступаючи на 60-му Меморіалі Рубінштейна в польському курортному містечку Поляниця-Здруй, здобув вражаючу перемогу над відомим американським шахістом Семюелем Шенклендом, який наразі перебуває у відмінній формі. У цій партії Андрій обережно, але майстерно створив прохідного пішака на вертикалі с. Крім того, він провів цікаву бліц-партію в угорській Айці проти Нікіти Вітюгова. Гросмейстери обміняли всі легкі фігури, залишивши на дошці лише важкі, і з використанням ферзя та двох тур Волокітін розгорнув потужний наступ на короля суперника, проти якого Вітюгов не зміг знайти ефективних контраргументів.
З літніх партій Коробова особливо запам'яталася його блискуча перемога в поєдинку проти нашого колишнього співвітчизника та чемпіона Європи-2021 у складі збірної України, нині одного з провідних гравців збірної Румунії, Кірілла Шевченка, в Анкарі в рамках турецької суперліги. Вдале централізування короля, методичний тиск на позиції чорних і, врешті-решт, хитромудра матова пастка, в яку потрапив король супротивника, стали основними елементами цієї партії. Я отримав справжнє естетичне задоволення, спостерігаючи за грою. Не менш вражаючою була пастка, яку білими створив Антон проти чорних фігур під керівництвом естонця Кайдо Кулаотса на турнірі у французькому Шартрі. А трохи раніше, у квітні, під час змагань у шведському Мальме, Антон зміг з упевненістю переграти вдвічі молодшого зіркового лідера збірної Узбекистану (чинних олімпійських чемпіонів!) Нодірбека Абдусатторова, використавши перевагу проходного пішака — справді чудову тактику!
Руслан Пономарьов на звитяжному для себе Мастерсі в іспанській Саламанці наприкінці травня запам'ятався мені тим, що заматував короля суперника - неоавстрійця Кірілла Алексеєнка.
Я щиро сподіваюся, що наші шахісти зможуть поповнити свої творчі та спортивні досягнення в Будапешті. Проте, якщо говорити відверто, ми не є головними претендентами на перемогу. На мою думку, основна боротьба за "золото" розгорнеться між командами США (всі їхні гравці мають рейтинг понад 700!), Індії (які трохи відстають за середнім рейтингом) і Китаю (у складі яких є чинний чемпіон світу Дін Ліжень). Щодо збірної Узбекистану, вважаю, що їхній склад об’єктивно поступається в силі основним фаворитам. Хоча, звісно, командний дух може компенсувати це, але повторити успіх двічі поспіль – це вкрай складно. Цікавою є команда Ірану, яка, що рідкість, не має жодного гравця з рейтингом понад 600: два відомих "семисотники" Пархам Махсудлу та Амін Табатабей, а також троє шахістів з рейтингом нижче 2600, але з величезним потенціалом. Особливо варто зазначити 14-річну зірку Сіну Мовахеда, яка в липні цього року здобула перемогу на престижному турнірі Баку Оупен. Готувати іранську команду буде російський тренер Алєксандр Грищук, який, попри напружені стосунки, все ж намагається внести свій вклад у міжнародну шахову спільноту. До речі, він не єдиний російський тренер на олімпіаді: Алєксєй Кузьмін також очолює збірну Катару.
Колишній тренер збірної України Олександр Сулипа підготував польську команду до Олімпійських ігор, в рядах якої виступатиме відомий "семисотник" Ян-Кшиштоф Дуда. Інший наш співвітчизник, тренер ФІДЕ Андрій Максименко, ділиться своїм досвідом із командою Бермудських островів.
Наша жіноча команда під орудою Михайла Бродського підходить до олімпіади в ранзі чинних чемпіонок, натомість без сестер Музичук і лише з 5-м місцем у списку рейтинг-фавориток. Юлія Осьмак (19-й номер світового рейтингу), Анна Ушеніна, Наталія Букса, Інна Гапоненко та Євгенія Долуханова, звісно, намагатимуться підтримати високу планку вітчизняних жіночих шахів, однак, приміром, команди Індії (з Харікою Дронаваллі) та Грузії (на чолі з "п'ятисотницею" Наною Дзагнідзе і з українським капітаном Володимиром Тукмаковим) виглядають потужніше. Втім, українки неоднораз доводили свою здатність навіть за складних умов давати максимальний результат. Чому б і цього разу не дати гідну відповідь скептикам! Тим паче, що Юлія Осьмак нещодавно впевнено перемогла на представницькому Кубку акима Карагандинської області, набравши 7 очок із 9 можливих, а Наталія Букса є чинною віцечемпіонкою Європи.
Чому китайські спортсменки не потрапили до списку основних фавориток? Команді не вдалося зібрати оптимальний склад, хоча 21-річна зірка Чжу Цзінер входить до її складу і демонструє відмінну форму. Також варто звернути увагу на обдаровану 14-річну Лі Маоуї, яка є чинною чемпіонкою Китаю. У польській збірній немає жодної спортсменки з "п'ятисотним" рейтингом, проте імена Аліни Кашлінської, Моніки Соцко та Александри Мальцевської вже самі говорять про їхній потенціал. Ця команда може стати серйозним конкурентом у боротьбі за медалі. Серед інших збірних варто виділити американок, серед яких є знайомі нам Ірина Круш та Анна Затонських, німкенів з двома провідними спортсменками Елізабет Петц та Дінарою Вагнер, а також дуже збалансовану команду Азербайджану, де різниця в рейтингу між лідером та запасною гравчинею становить менше 100 одиниць - рідкісне явище! Особливо цікаво буде стежити за командою Монако, яку очолює українець Володимир Грабінський. Цей колектив складається здебільшого з емігранток, а особливістю є те, що в ньому виступають мати та донька Березовські. Варто зазначити, що молодша з них, Фіоріна, грала на шаховій олімпіаді у всього 9 років! Під керівництвом Діани Мац також очікується прогрес від збірної Ірландії.
Отже, 11 вересня о 15.30 за місцевим часом у будапештському олімпійському спортивному і конференц-центрі вийдуть на старт 197 команд у відкритій секції і 184 команди в жіночій. 11-турова "швейцарка" фінішує 22 вересня. Вперед, Україно!
