Леонід Колтун розповідає про славнозвісний Дніпро 80-х, відмову Ігоря Коломойського та змову у матчах команди.

Сьогодні святкує свій 80-річний ювілей Леонід Колтун.

У 1983 році провінційний клуб Дніпро здобув свій перший титул чемпіона СРСР. У вирішальному матчі вони перемогли Спартак з рахунком 4:2, що стало початком популярності серед фанатів "Дніпра" знаменитої кричалки "Спартаку покаже перець наш великий тренер Ємець". Через п'ять років команда знову підняла трофей, ставши вдруге чемпіоном країни і закріпившись у 80-х роках як третя сила радянського футболу поряд із київським Динамо та московським Спартаком. Дніпро також успішно виступав на міжнародній арені.

Двічі Дніпро брав участь в розіграші Кубка чемпіонів (попередника теперішньої Ліги чемпіонів) і обидва рази виходив у вісімку кращих клубних команд Європи. В кінці 80-х на домашньому для команди стадіоні "Метеор" була популярна вже інша кричалка (російською) "В Союзе не было и нет команды лучше чем наш Днепр".

Максим Розенко відкрито поспілкувався з Леонідом Ковтуном, який протягом всіх цих видатних років невтомно працював у тренерському штабі Дніпра. Леонід Якович поділився, чому після матчів Кубку чемпіонів команда виступала на полях обласних колгоспів, хто допоміг їй досягти успіху, а також розповів, як часто дніпряни брали участь у договірних зустрічах під час союзного чемпіонату.

Жиздик можно перефразировать как "жизненное начало" или "суть жизни". Если вам нужно что-то совершенно иное, пожалуйста, уточните контекст!

Успіхи Дніпра Леонід Якович пов'язує з тандемом Володимир Ємець -- Геннадій Жиздик можно перефразировать как "жизненное начало" или "суть жизни". Если вам нужно что-то совершенно иное, пожалуйста, уточните контекст!, які на початку 80-х стали керівниками команди.

"Жиздик можно перефразировать как "жизненное начало" или "суть жизни". Если вам нужно что-то совершенно иное, пожалуйста, уточните контекст! і Ємець були людьми, які випередили час, -- розповідає Колтун. -- У 1981 році їх дует був переведений з районного Нікополя рятувати головну обласну команду. З нікопольським Колосом Ємець та Жиздик можно перефразировать как "жизненное начало" или "суть жизни". Если вам нужно что-то совершенно иное, пожалуйста, уточните контекст! домоглися вражаючого прогресу, вивівши районний колектив в першу союзну лігу. Жиздик можно перефразировать как "жизненное начало" или "суть жизни". Если вам нужно что-то совершенно иное, пожалуйста, уточните контекст! -- колишній фронтовик-орденоносець, танкіст, що втратив на війні праву руку. Людину, яка свого часу горіла у танку, важко було чимось налякати.

Пригадую історію. Грали в Ташкенті, Іштван Секеч тоді очолював Пахтакор. Виграли 1:0. Місцеві фани були сильно розчаровані -- Пахтакор непогано розпочав чемпіонат, здобув кілька переконливих перемог.

Після гри йдемо по біговій доріжці повз трибуни в роздягальню. Я на хвилину відволікся, вітав хлопців на полі. Раптом почув вибух. Обернувся, бачу, Жиздик можно перефразировать как "жизненное начало" или "суть жизни". Если вам нужно что-то совершенно иное, пожалуйста, уточните контекст! тримається своєю єдиною рукою за лоб і повільно опускається на землю. Кров хлище з-під пальців. Він з залитим кров'ю обличчям сповзає на доріжку. Хтось з фанів кинув гранований стакан, який потрапив Геннадію Опанасовичу в лоб.

Якби це був будь-який інший чоловік, результат, напевно, виявився б летальним. Але не для Жиздик можно перефразировать как "жизненное начало" или "суть жизни". Если вам нужно что-то совершенно иное, пожалуйста, уточните контекст!а. Побачивши кров, народ просто озвірів. Міліція ледь-ледь стримала натовп. Близько 20 тисяч узбеків рвалися до нас в роздягальню, готові були розтерзати Дніпро. До стадіону підтягнули внутрішні війська. Але швидко вгамувати народ не вийшло.

Ми просиділи в роздягальні до 3 ночі. Зайшов міністр МВС Узбекистану, вибачився, сказав чергові "знайдемо винного і покараємо". Додому летимо літаком. Жиздик можно перефразировать как "жизненное начало" или "суть жизни". Если вам нужно что-то совершенно иное, пожалуйста, уточните контекст! -- перев'язаний, майже в несвідомому стані. Через день на базі Дніпра було тренування. Приходжу, дивлюся, він на базі з перев'язаною головою -- не міг ні дня прожити без команди".

Гри в сільських колективах

Футболісти команди 80-х відзначали, що заробляли в місті на Дніпрі не менше, ніж в інших найбагатших (якщо такий термін можна вживати щодо радянських команд) колективах країни.

"Ми отримували скромну зарплату, але мали можливість заробити хороші премії – при перемогах можна було досягти 1000 рублів на місяць," – ділився спогадами Геннадій Литовченко, найкращий футболіст СРСР 1984 року, який у 21 рік очолив команду Дніпро.

Леонід Колтун оригінально пояснює цей феномен.

"Коли Ємець і Жиздик можно перефразировать как "жизненное начало" или "суть жизни". Если вам нужно что-то совершенно иное, пожалуйста, уточните контекст! прийшли в Дніпро, там була розруха, -- стверджує Леонід Якович. -- Вони налагодили систему. Якби Ємець і Жиздик можно перефразировать как "жизненное начало" или "суть жизни". Если вам нужно что-то совершенно иное, пожалуйста, уточните контекст! не прийшли, в місці на Дніпрі нічого б не було. Ні двох золотих медалей, ні Кубка країни, ні єврокубків. Вони заклали фундамент. Євген Кучеревський, який прийшов на зміну Ємцю, просто продовжив їхню справу. У нього все йшло по накатаній. Вони знали, де брати гроші. Але знати і вміти -- це дві великі різниці.

Всі радянські тренери знали, де брати гроші -- йти і просити в обкомі партії. Але там зовсім не кожному їх давали. Не кожному вірили, не з кожним розмовляли. Та й просто так їх ніхто не давав -- за гроші потрібно було відповідати. В першу чергу, результатом. І чітко звітувати за кожен витрачений рубль.

КПК (Комісія партійного контролю) регулярно відвідувала з Москви. Якщо ти хоч на одну копійку перевищив витрати на добові або перевищив ліміт за проживання в готелі (який становив 2,50 на добу) — це викликало серйозні труднощі в бухгалтерії. Мені цікаво, як би сучасні менеджери впоралися з такими радянськими умовами.

Дніпро був змушений розробити нові способи монетизації. Команда легально отримувала прибуток, проводячи ігри в заможних агроколективах Дніпропетровської області.

"Дніпро подорожував практично всією областю, -- зізнається Колтун. -- Уявіть собі, що у середу команда виступає в Лізі чемпіонів, а вже наступного ранку о 8 годині вся основна команда сідає в автобус і вирушає в колгосп, де святкують день врожаю. І замість святкувань -- грати в полудень проти місцевої команди на полі, яке більше нагадує справжній город."

Чи є серед сучасних легіонерів Шахтаря хоч один, хто б став на поле в такій грі? А от у Дніпра подібні матчі були звичним явищем. Регіон великий, і колгоспи, які запрошували команду на зустрічі, були досить численними. Тож виїздів було чимало, і на таких поїздках команда заробляла гроші. Гроші потрібно було отримувати легально — для цього навіть велися офіційні протоколи матчів.

Сарафанне радіо

Колтун вважає, що одним із факторів, що сприяли успіху команди, є позитивна репутація, яка швидко розповсюджувалася серед футболістів у вигляді чуток про Дніпро.

"Всі гравці бігли в Дніпро, тому що знали, що там не обдурять, -- стверджує Леонід Якович. -- Що не було випадку, коли в команді гравцям вчасно не заплатили премії за матч. Немає жодного скривдженого футболіста, якого обдурили при Ємці та Жиздик можно перефразировать как "жизненное начало" или "суть жизни". Если вам нужно что-то совершенно иное, пожалуйста, уточните контекст!у. У нас іноді були проблеми з грошима -- не вистачало готівки. Жиздик можно перефразировать как "жизненное начало" или "суть жизни". Если вам нужно что-то совершенно иное, пожалуйста, уточните контекст! збирав весь тренерський штаб і просив принести особисті гроші. Мовляв, футболістам затримувати обіцяні виплати не можна, видамо їм премії, потім все борги тренерам погасимо.

Якось довелося зняти зі своєї ощадкнижки всю суму -- 20 тисяч рублів -- на премії гравцям. Жиздик можно перефразировать как "жизненное начало" или "суть жизни". Если вам нужно что-то совершенно иное, пожалуйста, уточните контекст! повертав частинами протягом півроку. І такі випадки були непоодинокими. Плюс Геннадій Опанасович розпорядився, щоб всі працівники Дніпра отримували премії за успішні ігри команди -- включаючи обслуговуючий персонал.

У підсумку всі намагалися зробити все можливе, щоб команда грала і вигравала. Бабусі-прибиральниці тричі хрестили автобус, коли він виїжджав з бази. А щодо преміальних, то у Жиздик можно перефразировать как "жизненное начало" или "суть жизни". Если вам нужно что-то совершенно иное, пожалуйста, уточните контекст!а був особливий дар -- він діставав гроші з кишені однією лівою рукою -- правильно давав будь-яку суму, не перераховуючи її! Наприклад, футболістові потрібно було дати премію 150 рублів. Геннадій Опанасович дістає з кишені пачку купюр і видає гравцеві. Той перераховує -- там 150 рублів".

Договірняк

Існує ще одна легенда, яка розповідає, що у 80-х роках українські команди часто ставали на допомогу Дніпру у досягненні успіху. Іноді їх підтримували команди з Закавказзя та Середньої Азії, але лише за умови, що це було вигідно для них матеріально.

"Я вже вище розповів, що сталося, коли ми виграли в Ташкенті, -- відмахується Колтун. -- Пахтакор, Арарат або Динамо Тбілісі не були зацікавлені програвати вдома на очах рідної публіки. Грошей у них вистачало і без міфічних хабарів Дніпра. Що ж стосується українських команд, то розповім історію.

У чемпіонському сезоні-1983 вже за кілька турів до фінішу чемпіонату ми грали виїзний матч з Чорноморцем. Вся футбольна країна знала, що Одеса віддає нам гру. Тільки Одеса не знала і, напевно, тому виграла поєдинок 1:0. На наступний день сидимо в номері у Жиздик можно перефразировать как "жизненное начало" или "суть жизни". Если вам нужно что-то совершенно иное, пожалуйста, уточните контекст!а і Ємця. Всі засмучені. Наступна гра в Кишиневі з Ністру, потім два матчі вдома -- з московськими Динамо і Спартаком. Думаємо, як будемо грати в Кишиневі. Настрій, м'яко кажучи, не дуже. В кімнаті напалено, хоч сокиру вішай. Дихати нічим. Весь наш тренерський штаб в кількості 8 людей в номері. Всі в трусах і в майках.

Раптом відчиняються двері, і заходить доктор юридичних наук, голова Федерації футболу СРСР Борис Топорнін. З ним ще 4 людини з Москви. Топорнін відразу починає розмову з позиції сили. Мовляв, до нас надійшли сигнали, що в Одесі ви хотіли зіграти договірну гру. Ємець і Жиздик можно перефразировать как "жизненное начало" или "суть жизни". Если вам нужно что-то совершенно иное, пожалуйста, уточните контекст! палять, в диму вже нічого не видно. Три хвилини Топорнін розповідає. Після чого Ємець його перебиває і видає спіч на 40 хвилин.

Шкода, що ніхто не зафіксував цей момент — це був справжній шедевр. Володимир Олександрович говорив з глибини душі, відчуваючи всі ті переживання поразки. Через 40 хвилин вся комісія з Москви непомітно покинула зал, ставши спиною до дверей. Ємець порадив їм уважно стежити за Спартаком — за тим, як проходить судовий процес і як клуб оголошує нових гравців. Топорнін та його команда були вражені такими словами, оскільки не звикли до подібних зауважень. Вони розгубилися і залишили приміщення.

Про одну договірну гру я вже ж таки можу розповісти. У 1979 році ми ледь не вилетіли з першої ліги до другої. Могли вилетіти -- якби Кубань не допомогла в Дніпропетровську. Всю ніч вмовляли тренера краснодарців.

Грати внічию було неможливо, оскільки тоді існував ліміт на нічиї. Ми підійшли до цього ліміту на межі. Нам пішли на поступки. У фіналі зустрічі рахунок склав 1:1, але проти нас гості відступили, і ми забили гол, здобувши перемогу з рахунком 2:1. У сезоні 1979 року команда "Дніпро" зайняла 17-е місце серед 24 учасників першої ліги, тоді як "Кубань" фінішувала другою і отримала право на вихід до вищої ліги — коментар чемпіона. В подальшому ми почали підніматися вгору і через чотири роки стали чемпіонами СРСР.

Пілоти, які зазнали аварії

Навіть при наявності значного фінансування команда Дніпро не могла собі дозволити запросити гравця з Москви чи Києва, -- нас би знищило столичне партійне керівництво, -- зазначає Колтун. -- Ми взяли Чередника з Душанбе, і це викликало великий скандал. Обком партії не зміг протистояти ЦК республіки. Москва не бажала входити в конфлікт з Таджикистаном.

Внаслідок подій чемпіонату 1983 року Олексій був відсторонений від змагань і змушений був виступати в дублі Дніпра, використовуючи інше прізвище. Проте це рішення виявилося виправданим: Чередник провів шість успішних сезонів у складі Дніпра, здобувши титул олімпійського чемпіона на Іграх у Сеулі 1988 року. Згодом, коли Олексій перейшов до англійського клубу Саутгемптон, Дніпро отримав за нього значну компенсацію.

Але найчастіше ми брали гравців, яких багато хто вважав "збитими льотчиками". Олег Таран не зміг заграти ні в київському Динамо, ні в Чорноморці, ні в московському ЦСКА. У Дніпрі в чемпіонському сезоні-1983 він став кращим бомбардиром, зробивши хеттрик у вирішальному матчі проти Спартака.

Вадим Тищенко не зміг проявити себе в Динамо, але згодом став чемпіоном країни та олімпійським чемпіоном у складі збірної СРСР. Іван Вишневський не знайшов свого місця в московському Спартаку, проте у Дніпрі протягом шести років надійно захищав оборону команди, отримав виклик до збірної на Євро-1988 і в 32 роки перейшов до турецького Фенербахче.

Відмова Ігоря Коломойського

На початку 90-х Колтун тренував з пів дюжини українських команд, працював у тренерському штабі Зеніта асистентом Анатолія Бишовця. А в 1999 році отримав запрошення очолити Дніпро.

"Дуже хотів повернутися в рідну команду, -- не приховує Леонід Якович. -- Але Дніпро зразка 1999 року і кінця 80-х -- це дві великі різниці. Тоді команда вела боротьбу за збереження в класі найсильніших. Я взяв із запорізького Торпедо, яке до цього тренував, сімох хлопців. Але посиленням це було невеликим -- клас футболістів не відповідав рівню Дніпра. Під моїм керівництвом команда програла обидві гри.

Я звертався до керівництва з проханням залишити в Дніпрі Олега Шелаєва та Михайла Поцхверію, які на той момент були в команді на правах оренди. Спробував організувати зустріч з Ігорем Коломойським, але він не виявив бажання спілкуватися. Це, серед інших факторів, стало причиною мого рішення піти з команди.

Я не підписував контракт із клубом, між нами була лише неформальна угода. Щодо фінансових умов, то я навіть не вів переговорів з керівництвом Дніпра. На тренуванні я попрощався з командою і вирушив до Києва, де придбав собі квартиру. Рік я перебував на роздоріжжі, а потім вирушив до Китаю, де протягом п'яти років, з невеликими перервами, успішно працював із командою Санті з Нанкіна. Але це вже інша історія.

Особистий досьє:

Леонід Колтун. Голкіпер. Наставник.

З'явився на світ 7 вересня 1944 року в Харкові.

Грав за такі команди: Авангард з Харкова (1961-1965), Суднобудівник з Миколаєва (1965-1967), Зірка з Кіровограда (1967-1970) та Дніпро з Дніпропетровська (1970-1978).

Працював у тренерському штабі Дніпра (1980-91) і Зеніта із Санкт-Петербурга, Росія (1996-98).

Тренував: Ротор Волгоград (1991), Ворсклу Полтава (1992), Ниву Тернопіль (1992), Евіс Миколаїв (1992-94), Полісся Житомир (осінь 1994-го), Металург Запоріжжя (1995), Торпедо Запоріжжя (1998-99), Дніпро (1999), Санті Нанкін, Китай (2000-04, з перервами).