Нічиїй не відзначено у заліку. Чому цю Болонью не слід було відпускати?

18:4 - таким виявився фінальний підсумок матчу "Болонья" - "Шахтар" у контексті ударів по воротах. Італійська команда на голову перевершила українську. А ще господарі перевершили гостей у пресингу, інтенсивності, в ініціативі.

Якщо підсумувати, можна зазначити, що команда Пушича просто вийшла з важкої ситуації. Хоча варто відзначити, що найкращий шанс на гол упустили саме донеччани – на самому початку матчу Судаков, на жаль, не зміг реалізувати свій удар з пенальті.

Проте в мене склалося впевнене переконання, що вражаюча ігрова перевага "россоблу", особливо в другій частині матчу, була зумовлена передусім і, в останню чергу, недостатньою активністю чинних чемпіонів України.

Я не знаю, чому так. Я не можу дати відповіді на запитання - чому "Шахтар" відмовився від своєї гри - агресивної, активної, інтенсивної. "Шахтарської", одним словом. Все те, що проповідує майже на кожній прес-конференції Пушич - про ігрову красу, про видовищність та стиль, у грі проти "Болоньї" у виконанні його команди не було.

Це справді вражає. Вражає настільки, що важко знайти слова. Але я все ж наважуся додати ще кілька думок. Адже ситуація проста, немов удар Судакова з "точки".

"Болонья" більше не є тією командою, якою була в минулому сезоні. Це питання ми піднімали ще перед матчем, і старт "хортів" у новому італійському чемпіонаті яскраво продемонстрував, що ситуація змінилася. За чотири тури серії А команда здобула три нічиї та зазнала однієї поразки.

У цьому немає нічого ані дивного, ані засуджуваного, адже команда зазнала суттєвих змін. І навряд чи ці зміни призвели до покращення. Чотири гравці, які минулого сезону формували ігрову ідентичність "Болоньї", залишили клуб, а ще один з ключових футболістів вибув через травму. Головний архітектор болонського успіху, Тьяго Мотта, отримав нову можливість у "Ювентусі". Його місце зайняв Вінченцо Італьяно, якому знадобився цілий сезон, аби створити своє невеличке диво у Флоренції на попередній роботі.

Якщо підсумувати, то сучасна "Болонья" нагадує минулорічну лише зовнішнім виглядом. Уявіть, що у "Шахтаря" з якихось причин не виявилися в основному складі Судаков, Матвієнко, Зубков, Егіналду, Сікана, а також Пушич. У такому разі, на даному етапі, тобто на початку нового сезону, цей "Шахтар" виглядав би значно слабшим порівняно з командою, в якій грали вказані гравці.

Сучасна "Болонья" не є елітним колективом. Проте, вона все ще залишається італійською як за суттю, так і за духом, тому протистояти італійським командам, зокрема "Шахтарю", завжди важко. Але якщо була можливість продемонструвати свою гру і здобути перемогу, то цей момент настав 18 вересня.

Однак "Шахтар" втратив свій шанс. І я також не можу забути той епізод на самому початку матчу, коли був призначений пенальті. Якби Судаков реалізував його, можливо, підсумки гри склалися б зовсім інакше. Не виключаю, що в такому випадку успіх міг би бути на нашому боці.

Проте, з іншого боку, невиконаний пенальті чудово ілюструє мою попередню теорію. "Шахтар" виглядав непереконливо і, здавалося, свідомо відмовився від свого звичного стилю гри. У цьому контексті невдалий удар Судакова з одинадцятиметрової позначки не став чимось незвичайним. Ймовірно, він і не міг бути чимось іншим, особливо враховуючи той психологічний стан, в якому нині перебуває Георгій.

Якщо правда те, що нещодавно "Наполі" був готовий заплатити за Судакова сорок мільйонів євро, то, як на мене, потрібно було не просто приймати цю пропозицію неаполітанського клубу, а зустрічати гостей із півдня Італії з короваєм. І красиво запакувати "предмет продажу". Ну, хоча б червоною тасьмою перев'язати.

Проте, "Шахтар" прагнув отримати від трансферу свого нового обдарованого гравця не менше, ніж від продажу Мудрика. Зараз стає очевидно, що навряд чи вдасться виручити навіть сорок мільйонів. Судаков в даний момент, як і "Болонья", вже не демонструє тієї гри, що раніше. Хоча у "Болоньї" існують можливості для розвитку та зростання, я не бачу подібного потенціалу у Георгія. Це підтверджують не лише його виступи за клуб, а й за національну збірну.

Що й казати, якщо беззаперечно найкращим гравцем матчу у команді "Шахтар" визнаний воротар, то це свідчить про те, що справи пішли зовсім не за планом.

А ось те, що пішло не так. Відсутність високого пресингу з боку донеччан, орієнтація лише на діагональні закидання м'яча в чужу зону, гра другим номером, багато індивідуального браку, відсутність швидкості в атаці. "Шахтар" явно грав обережно. "Шахтар" явно грав на результат. На нічийний результат.

Чи варто критикувати команду Пушича за її обачність? Так, це цілком виправдано, якщо взяти до уваги ситуацію. Про це вже було зазначено раніше. Якщо б Пушич вирішив піти на ризик, його команда могла б отримати не одне, а аж три очки після першого туру.

Але Пушич вибрав синицю в руці.

Ця синиця може виявитися не такою, як здається, і бути справжньою "качкою" під ліжком. Попереду нас чекають значно більші виклики. Наступний суперник - знову італійська команда, але на цей раз вона вже не є недопрацьованою чи в стадії формування. Це команда, яка давно завершила свій будівельний процес. Тому я не відчуваю особливого оптимізму перед матчем з "Аталантою".