Знищено сарай, згоріли гори та будинок. 6 ключових висновків з гри Рома - Динамо.

Київське Динамо програло італійській Ромі в рамках третього туру групового етапу Ліги Європи. В результаті трьох проведених матчів у цьому престижному єврокубку українська команда з столиці не здобула жодного очка і не забила жодного голу.

Чемпіон, як завжди, аналізує результати значущого поєдинку за участю української команди. Які цілі були визначені киянами? Які футболісти проявили себе найкраще, хто став несподіванкою, а хто, навпаки, не виправдав очікувань? Які тактичні рішення заслуговують на детальніше обговорення? Які гравці суперника заслуговують на особливу увагу? Всі ці питання та багато іншого ви знайдете в нашій статті.

Після того, як було оголошено стартовий склад Динамо для офіційного міжнародного матчу, фанати команди відчули певний когнітивний дисонанс. Виявилося, що в ситуації, коли до наступної гри чемпіонату України залишалося менше трьох днів, тренерський штаб киян вирішив не винаходити нові підходи. Натомість вони просто виставили на поле тих гравців основного складу, яких вважають "найближчим резервом".

Отже, у всьому винна... команда Шахтар? Ні, адже це був би надто спрощений підхід до проблеми. В умовах, коли українські клуби, що беруть участь у єврокубках, функціонують у зовсім іншій системі підготовки до матчів та ухвалення рішень, не всі фанати готові прийняти цей стан справ. Однак це не означає, що з цією реальністю не варто рахуватися.

Тарас Михавко знову виконав ключову роль у процесі переходу команди від захисту до атаки. Він зробив кілька точних і кмітливих передач, а іноді й досить небезпечних, демонструючи гарну гру, яка позитивно позначилася на середній лінії та нападі. Проте його виконання безпосередніх обов'язків залишалося вкрай невпевненим.

З початку сезону Михавко не лише вразив всіх елегантним пасом на Ваната під час кваліфікації Ліги чемпіонів. На рахунку 19-річного центрального захисника вже два автоголи, а також кілька епізодів, що призвели до пропущених м'ячів, подібних до тих, які трапилися на "Олімпіко" в четвер увечері, коли було призначено пенальті у ворота Динамо.

Назар Волошин вже давно намагається потрапити до основного складу Динамо. Проте, на відміну від своїх однолітків Володимира Бражка та Владислава Ваната, йому поки що не вдається здійснити цю мету. Однією з причин цього є присутність у команді клубної легенди Андрія Ярмоленка.

З Ромою Ярмоленко не грав, а Волошин отримав шанс проявити себе з перших хвилин не на позиції віцекапітана, а за ігровим значенням та впливом на команду 35-річного вінгера. Та в парі з Герреро Назар часто виявлявся якщо не інородним тілом, то гравцем, який боїться брати ініціативу на себе, й не знає, у яких епізодах іти на загострення. І якщо в матчі з Шахтарем Волошин опиниться поза стартовим складом, такому вибору Шовковського дивуватися аж ніяк не варто.

Артем Довбик продемонстрував вражаючі здібності в складі своєї команди не лише завдяки тому, що забив єдиний гол у матчі. Його статус нападника збірної України також не є єдиною причиною підвищеної уваги до його особистості. Довбик знову став рушійною силою для успіхів своєї команди в атаці, виконуючи те, що рідко вдається більшості його товаришів по команді.

Неважко помітити, що з матчу в матч Рома вперто гне свою лінію. У спробі зіграти у якийсь там "свій" чи футбол "за Юричем", римляни вперто ігнорують потреби свого головного нападника, який звик зовсім до іншого рівня "постачання". Важко навіть уявити, яких показників міг би досягти Артем у новому клубі на цю хвилину у випадку, якби отримував від партнерів підтримку не тільки на словах.

Варто визнати - ставка на кількісну оборону у виконанні Шовковського себе в цілому виправдала. З точки зору міксу організації гри, ігрової дисципліни, взаємодії ліній та навіть гостроти біля воріт суперників, Динамо постало більш привабливою командою, ніж у двох попередніх матчах із Гоффенгаймом та Лаціо.

Зважаючи на кадрові втрати із Шахтарем, та, як виявилося, підвищену важливість календарного матчу УПЛ, де Динамо нині має й без того міцні позиції, аналогічного тактичного підходу не варто виключати і в грі з тими ж "гірниками". А також поєдинках, де "біло-синім" протистоятимуть команди, здатні створити більші загрози, ніж переконлива більшість суперників на внутрішній арені.

Стартовий склад Динамо викликав хвилю емоцій та розчарування серед багатьох фанатів. Однак, незважаючи на те, що його можна охарактеризувати як "другий" за рівнем, варто зосередитися на більш значущих аспектах. З п'яти команд з топових ліг Європи кияни вже зустрілися з трьома. Наступні суперники, не рахуючи баскського Сосьєдада, будуть значно сильнішими за ресурсами та можливостями. Тому від "біло-синіх" не варто просто сподіватися на залікові пункти, а вимагати їх у матчах проти цих опонентів.